Люди схильні вибирати собі романтичних партнерів, схожих рисами характеру на колишніх. До такого висновку прийшли канадські вчені: вони провели довгострокове дослідження, в ході якого вони проаналізували риси характеру 332 учасників і їх колишніх і нинішніх партнерів. При цьому менш схильні до вибору схожого на колишнього партнера виявилися учасники-екстраверти та ті, хто більше відкриті новому досвіду, повідомляється в статті, опублікованій в Proceedings of the National Academy of Sciences.
При виборі романтичного партнера людина багато в чому спирається на свій досвід: якщо минулі стосунки закінчилися незадовільно, при побудові нових тих якостей, які привели до нерозуміння і розриву, людина швидше за все буде уникати. При цьому у багатьох людей також існує і певний типаж людини, з якою вони — в ідеалі — хочуть будувати романтичні стосунки, і не до кінця ясно, чи може цей типаж змінюватися під впливом негативного досвіду.
Вивчити це питання докладніше вирішили психологи Юбін Парк (Yoobin Park) і Джефф Макдональд (Geoff McDonald) з Університету Торонто. У їх дослідженні взяли участь 332 осіб (159 чоловіків та 173 жінки), за якими спостерігали протягом дев’яти років: щороку вони надавали інформацію про свої романтичні відносини (збереглися їхні минулі на момент останнього опитування відносини або завели вони нові). Слід уточнити, що спочатку у вибірці було більше людей, але вчені зосередилися тільки на тих учасників, у яких за час дев’ятирічного дослідження було всього два партнери, від яких, у свою чергу, вдалося отримати необхідні для дослідження дані.
Характер як самих учасників, так і їх партнерів оцінювали за стандартним опитувальником моделі «Великої п’ятірки». З отриманих результатів виділили три моделі схожості характерів. Вчені оцінили те, наскільки результати опитування кожного з партнерів корелюють з результатами інших учасників, наскільки вони корелюють з результатами справжнього партнера і, найважливіше, наскільки результати опитувань схожі між двома партнерами (колишнім і нинішнім або двома колишніми) кожного з учасників.
Аналіз показав, що між результатами опитування справжніх партнерів учасників і результатами опитування інших осіб у вибірці дійсно спостерігається значуща (p <0,001) кореляція, а також кореляція спостерігається (p <0,001) в результатах опитувань партнерів і самих учасників. З урахуванням цих кореляцій (загальної схожості учасників опитування і схожості двох романтичних партнерів) вчені окремо оцінили те, наскільки схожі два партнери одного учасника — і знайшли кореляцію (p <0,001) і в цьому.
Що стосується зв’язку між індивідуальними характеристиками учасників і того, чи існують значні подібності між характерами їх партнерів (іншими словами, чи є в учасників типаж), то вчені виявили, що вибирати схожих партнерів менш схильні люди з високими показниками екстраверсії та відкритості новому досвіду.
Автори роботи прийшли до висновку, що у людей насправді може бути якесь бачення того, які характеристики повинні бути притаманні їх романтичному партнеру, і в нових стосунках вони швидше за все будуть вибирати когось, хто схожий на колишнього партнера. При цьому сам цей вибір частково регулюється й індивідуальними особливостями характеру людини.
Слід уточнити, що у дослідження є дуже важливі обмеження, які не дають перенести результати на всю популяцію. По-перше, вчені оцінювали схожості тільки між двома партнерами, тому незрозуміло, чи зберігається патерн надалі. По-друге, в дослідженні не було враховано характер розставання партнерів, тому існує ймовірність, що розрив учасників з колишніми партнерами був мирним або навіть дружнім, що не привело до того, що якісь якості партнера, які раніше подобалися, розчарували.
Зрозуміло, при виборі романтичного партнера значущими виявляються й інші — часом, несподівані — фактори. Так, люди з психічними розладами частіше вибирають собі партнерів зі схожим діагнозом, а кількість романтичних партнерів людини залежить від того, скільки партнерів було у матері.
