Довгі переговори та розмірковування політично-терористичної еліти РФ щодо того, що робити із Донбасом, закінчились перемогою куратора псевдореспублік Владислава Суркова.
Це добрий знак для Сашка Захарченка та, в якійсь мірі, для України. Принаймні в тому, що зміна наглядача від Кремля могла означати впровадження цілком нової, більш руйнівної політики окупантів на Донбасі. Наразі ж можна казати лише про те, що окуповані території остаточно взяли курс на знищення будь-чого, що ще працює.
Сурков, який відійшов від справ десь місяць тому, повертатиметься беззаперечним політичним лідером серед претендентів на фактичне керування «ДНР». Рішення Путіна залишити його на посаді свого помічника та представника РФ на перемовинах із Куртом Волкером означає те, що кремлівський карлик задоволений станом речей на Донбасі, або, принаймні, йому донесли потрібну інформацію.
То ж тепер беремо попкорн та слідкуємо за розвитком ситуації. Ватажки терористичної «динири», що надзюрили від страху бути знищеними ФСБшниками якщо Суркова змістять остаточно, повертаються до Донецька майже пусті – грошики та пограбоване майно залишили у РФ, щоб через тиждень-другий не доводилося знову виїжджати до терористичної держави загруженими, як Янукович. А хто ж знає, коли евакуація потрібна буде, життя зараз таке.
Повертаються захарята (не ті, що у філіалах путінюгенда вчаться) із бажанням одразу ж поповнити запаси та зробити побільше грошиків. У Москві та Ростові Дикий, Тимофєєв та Захарченко, звісно, відчували себе фінансово стійко, але ж за той невеликий час зрозуміли, що потрібно більш серйозно готуватися до життя переселенців. Тим паче, що зараз протекторат Суркова надасть їм умовну гарантію безпеки.
Це не означає, шо раптом вони не свінчать життя самогубством шляхом трьох пострілів у серце та контрольного у голову, але ж намагатися трохи потрусити бізнес ФСБшників, прикриваючись своїм поки що недоторканим кумом, Захарченко ну дуже хоче. Тим паче, кошмаренням бізнесу Сурков покаже, хто тут володар овець та орків. Можливо, у підсумку навіть вб’ють когось із тих, хто так сильно намагався підсидіти помічника Путіна.
Щодо «ЛНР», то призначення Суркова буде трошки неприємним для кількох особистостей, що зараз фактично керують «республікою», але нічого критичного. Навряд чи Путін визивав до себе людей, що за допомогою заколоту створили свою «державу» у квазіутворенні, відсторонивши всіх людей Суркова від влади.
Самого куратора у Луганській області ніхто не слухатиме, якщо тільки мова не піде про всілякі Мінські домовленості чи миротворців ООН, бо тут до позиції Кремля потрібно прислуховуватись без варіантів. А реальну владу із розподілом грошей, можливістю будувати вертикальну систему керування та проводити кадрові перестановки Сурков у «ЛНР» не поверне, бо зробити це можна лише силою. А в такому випадку реально почнеться братовбивча «громадянська» війна між бурятськими шахтарями та ростовськими козаками, які, звісно, мають «лише українське громадянство».
То ж, Сурков й надалі продовжуватиме курс на існування «республік», а це означатиме фактичне знищення Донбасу як регіону, що колись вважався індустріальним. Через кілька років, якщо міста та селища не звільнять, там можна буде займатися лише полюванням та збиральництвом, як у стародавні часи, бо ніякого виробництва не буде.
Більше того, навіть невідомо, чи можна буде взагалі їсти те, що вполюєш, бо як відгукнеться затоплення шахт на екології, нікому не відомо.
